Як християнинові переживати Великий піст?

1. Піст – це десятина (36,5 днів) дана Богові із нашого життя для очищення душі із гріхів цілого року, щоб ми, таким чином, отримали благословення на всі діла наші. (Св. Авва Доротей)
2. Завданням посту – очистити душу від гріхів. Коренем наших гріхів є вісім головних пристрастей (чи духів). Це є: черевоугодництво, розпуста, грошолюбство, гнів, журба, нудьга, марнославство і гордість. Саме з ними треба боронитися християнинові.
3. Покаяння є лікарство від усякого роду гріхів і пристрастей. Треба мати покаянний настрій: У всіх моїх гріхах, душевних хворобах і життєвих проблемах винен я, а не Бог чи ближній.
4. Черевоугодництво. Св. Авва Доротей: Тож кожен, хто бажає в ці дні очиститися від гріхів, вчинених протягом цілого року, передусім має утримуватися від великої кількості страв, бо безмір їжі, як кажуть отці, породжує для людини всіляке зло. Боротьба із черевоугодництвом є основою успішної боротьби із всіма іншими пристрастями. Існує два види черевоугодництва: Перший - коли людина шукає приємності в їжі, і не завжди хоче їсти багато, але бажає смачного. Другий – це багатоїдство: коли людина не бажає добрих страв, не турбується про їхній смак, чи вони добрі, чи ні - вона хоче тільки їсти, і не розбирає, які вони. Вона дбає лише про те, щоб наповнити своє черево. Тому-то хто бажає очиститися від гріхів своїх, той мусить дуже уважно остерігатися й уникати цих видів обжерства, бо вони задовільняють не потребу тіла, а пристрасть, і якщо хтось піддається їм, то  це зараховується йому за гріх.
5. Треба постити всіма людськими чуттями, а не тільки відносно їжі. (Піст для очей, для вух, язика (стриманість у мові), піст для звичного людського діяння у якому людина має прив’язання. В кожній ділянці має бути стриманість і розумна міра).

Отже, ми не лише в їжі маємо мати міру, а й утримуватися від усякого іншого гріха, щоб, як постимо ми черевом, так постили ми і язиком, стримуючись від наклепів, від брехні, від пустослів'я, від зневаги, від гніву і, одне слово, від усякого гріха, який чинимо язиком. Також (слід) постити й очима, тобто не дивитися на речі суєтні, не давати волі очам, ні на кого не дивитися безсоромно і без страху. Також і руки, і ноги слід стримувати від всякого злого діла. Варто теж відкинути злі звички, віднайти міру в улюблених заняттях. Постячи таким чином, як каже святий Василій Великий, постом благовгодним, відходячи від усякого гріха, звершуваного усіма нашими чуттями, осягнемо святого дня Воскресення, зробившись новими, чистими й гідними причастя Святих Таїн.

Про те ж говорить і св. Іван Золотоустий: "Хто обмежує піст одним утриманням від їжі, той вельми безчестить його. Не одні уста повинні постити, - ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло".

6. Піст є випробуваним способом щоб досягти потрібних результатів - через виснаження тіла дійти до стоншення духовних містичних здібностей, затемнених плоттю, і тим полегшити своє наближення до Бога ...
7. Форма і міра посту, окрім загально прийнятої церквою, завжди повинна бути розумна враховуючи духовні і фізичні можливості людини.

Для фізично здорових людей основою посту вважається стриманість у їжі. Тут можна розрізняти 5 ступенів фізичного посту:

1) Відмова від м'яса.

2) Відмова від молочного.

3) Відмова від риби.

4) Відмова від олії.

5) Позбавлення себе їжі взагалі на якісь терміни.

8. Піст є Богом освячений час для нашого спасіння – тож скористаймось ним!

священик Петро Пастух