20-го листопада свій день народження відзначає наш науковий співпрацівник Лідія Квич , яку щиро вітають о.м.Дмитро-Петро Квич разом із братом о.Миколою з сім'єю - м.Севастополя ; з рідними сестрами Вірою та Веронікою та їхніми сім'ями . Від щирого серця приєдноємося до побажань вашої родини і бажаємо для вас , щасливої та благословенної долі вашого християнського життя . На многії та благії літа!
субота, 19 листопада 2011 р.
Мощі св. Антонія Падевського з благословення преосв.владики Василія Семенюка було урочисто перенесено до парафіяльного храму с.Зарваниці
понеділок, 14 листопада 2011 р.
Свята тайна Єлеопомазання (Соборування) буде служитися 3 грудня .
На численні прохання наших прочан- уділити св.Тайну Єлеопомазання Соборово у вихідні дні , просимо бути уважними , що ця свята Тайна буде служитися у суботу 3 грудня о 11.00 , як звичайно о 10.00 - св.Літургія по завершені Божественої літргії - буде уділятися св. Тайна Єлеопомазання. Пригадуємо : для того , щоби прийняти цю святу тайну - потрібно приступити до Святої сповіді і прийняти Пресвяту Тайну Євхаристії . Для виконання цих умов - будуть служити священики . Радіємо з усіма тими , які оздоровилися і сьогодні спішать скласти подяку Господу Богу і Пресвятій Богородиці за отримані ласки .
Мощі св. Антонія Падевського у Зарваниці
Дорогі браття та сестри!
На запрошення Блаженнішого Святослава Шевчука Глави і Батька нашої Церкви з 18 по 27 листопада 2011 року відбудеться паломництво мощей Святого Антонія Падевського по Єпархіях та Екзархатах України, яке урочисто очолить особисто Ректор Базиліки Святого Антонія у Падові Отець Енцо Пояна (P. Enzo Poiana).
Проща розпочнеться з візиту до Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Тому протягом цих двох днів урочистого перебування мощей ласкаво запрошуємо усіх вірних скористати з можливості отримання духовних ласк: Покаяння, Євхаристії та особистої молитви у потребі до Святого.
Святий Антоній є той який допомагає отримати те що було загублене, чи матеріальне чи духовне, а також допомагає налагодити і різні сімейні справи.
Розпорядок перебування мощей св. Антонія Падевського
19 листопада 2011 року - субота
Марійський Духовний Центр та Парафіяльний храм Пресвятої Тройці у селі Зарваниця
08-00 Урочисте виставлення мощей св. Антонія у Соборі. Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
10-00 Урочисте перенесення мощей св. Антонія до Парафіяльної Церкви Пресвятої Тройці. Свята Літургія, Молитви оздоровлення, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія та Чудотворній іконі Матері Божої
17-00 Вечірня, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
20 листопада 2011 – неділя
Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
м. Тернопіль
9-15 Урочиста зустріч мощей св. Антонія у Катедральному Соборі
10-15 Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
12-30 Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
17-00 Свята Літургія, Велика Вечірня з Литією, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
20-00 Мощі будуть перевезені до Луцького Екзархату УГКЦ у Катедральний Собор м. Луцьк
пʼятниця, 11 листопада 2011 р.
вівторок, 8 листопада 2011 р.
Вітаємо нашого дорогого іменинника отця мітрата Дмитра-Петра Квича з днем ангела
Сьогодні на свято вмч. Димитрія Солунського в парафіяльному храмі Пресвятої Трійці с.Зарваниці молилися та вітали митрофорного протоієрея Дмитра-Петра Квича, який прослужив парохом більше 20-ти років на нашій парафії . На даний час о.Дмитро перебуває на навчанні у Римі, але ми завжди про нього пам'ятаємо у наших молитвах, дякуючи Богові за цю велику душпастирську працю, яку було започатковано у попередніх роках його священичого служіння. Маємо велику надію, що після завершеня його навчання, ми зможемо ще більше почерпнути з отцевених наук та настанов.
Всесвітліший отче мітрате Димитріє - прийміть наші найщиріші вітання від отців духовних, наших парафіян та паломників і вашої дорогої родини! На многії і благії літа!
Всесвітліший отче мітрате Димитріє - прийміть наші найщиріші вітання від отців духовних, наших парафіян та паломників і вашої дорогої родини! На многії і благії літа!
субота, 5 листопада 2011 р.
Свідоцтво оздоровлення в Зарваниці через пішу прощу.
Початок цієї сумної історії зі щасливим кінцем сягає далекого 1985 року. Тоді, повертаючись зі службового відрядження автомашиною КАМАЗ, яка належала автоколоні № 2224, по вині водія я став жертвою ДТП. Сталося це приблизно о 2 годині ночі на відрізку дороги Гайсин - Немирів. Водій зустрічного автомобіля допоміг моєму водію визволити мене з понівеченої кабіни нашого КАМАЗу і доставив мене до Гайсинської лікарні.
Віддаю належне тамтешнім медикам, які відразу надали мені кваліфіковану допомогу, але, як чомусь дуже часто трапляється в нашій країні, допустили при цьому незначну, на перший погляд, помилку." При флюорографічному обстеженні явно постраждалого стегна не було охоплено ділянку колінного суглобу, де, порівняно з потрощеним стегном, травма була набагато складніша.
Перенісши витяжку, операцію, післяопераційний період мені наклали гіпс, захопивши при цьому верхню частину тіла і аж до пальців правої ноги. Дякуючи тодішньому моєму директору, який надав службову машину, мене привезли спочатку в Тернопіль, а потім в село до мами, яка доглядала за мною до «повного» одужання.
Якраз в Тернополі під час флюорографії медики виявили пошкодження в колінному суглобі, але було вже пізно приймати якісь хірургічні рішення, так як минуло з часу ДТП більше місяця. Тривало моє лікування більше 7,5 місяців. По закінченні реабілітаційного періоду ведучий травматолог мені сказав, що ходити я зможу максимум до 40 років, а було мені на той час уже 27. Не так багато, як ви розумієте, мені залишалося бути на ногах. Зробивши для себе відповідні висновки, я почав спішити жити: женився, в шлюбі народилося двійко дітей, придбав власне помешкання.
З наближенням сорокарічного віку все частіше в душу закрадався неспокій - що буде далі?! На моє щастя медики і цього разу помилились: нога служила мені до сорока шести років. Підійшла осінь 2004 року і почались нестерпні болі в коліні. Спочатку разом з дружиною ми перепробували багато народних методів, але біль не проходила, а навпаки наростала. Переді мною поставало питання: що робити? Доходило до того, що треба покидати роботу, так як вона зв'язана з постійним рухом. Надія була знову на лікарів. Недалеко від місця моєї роботи знаходиться травмпункт. Одного дня я пішов туди зі своєю проблемою. Зробивши знімок та оглянувши мою ногу, лікар співчутливо промовив: «Будеш жити з цією ногою аж до самої смерті».
Старалась допомогти мені і тодішня адміністрація фабрики, виділивши безкоштовну путівку в санаторій «Медобори». Але все було марно. Покращень не було ніяких.
Бачачи мої муки, старший брат Орест порадив мені піти пішки на прощу до Зарваниці. Чесно кажучи, я навіть думки не припускав, що я можу подолати таку відстань, але брат мене запевнив, що все буде добре і я дійду до цього Святого Місця. Заручившись підтримкою своєї дочки Ольги, в липні 2005 року ми вирушили по допомогу до Зарваницької Божої Матері. Так вийшло, що брат не йшов з нами, тому що був в цей час вже в Зарваниці на реколекціях, а зустрів нас біля сільської парафіяльної церкви. Я не можу передати всіх тих почуттів та емоцій, які наповняли мене, коли я, виконуючи паломницьку традицію, обходив 3 рази церкву. Я розумів, що тільки з допомогою вищих сил я переміг біль і щасливо дійшов до того місця, де приходять на допомогу тим, хто найбільше потребує Його милосердя. Хочу сказати, що по дорозі до Зарваниці нога моя так ніби затерпла, я майже її не відчував, вона була наче колода. Вже через кілька днів вона відійшла і я не вірив сам собі: болі в коліні пройшли!
Відтоді кожного року я не можу дочекатись літа, щоб вирушити з подякою до Зарваницької Божої Матері. Долаючи цю неблизьку відстань, я не перестаю дякувати їй за те, що Вона зцілила мене. Я тішуся тим, що я фізично здоровий і можу ходити.
Всеукраїнська Проща 2011 року стала для мене одинадцятою пішою прощею і я вірю в те, що я ще багато разів зможу прийти і приступити до Ікони Зарваницької Божої Матері, складаючи їй свою подяку.
Рудик Микола Володимирович,
житель м. Тернопіль,
народжений в с. Соснів, Теребовлянського району.
Підписатися на:
Дописи (Atom)

