суботу, 26 листопада 2011 р.

Потрібно мати відвагу !

Митців потрібно шанувати так , як і саме мистецтво . Коли ми зустрілися на святій Зарваницькій землі , то у кожного були свої запитання і здивування - для чого ? Для чого потрібно робити вітражі у головному куполі ? Хто їх побачить ? Господь який бачить усе , особливо створине людиною на Його славу ! Сьогоднішнього дня , було встановлено вітражі , які виготовив відомий майстер-вітражист Юрій Сенюк . Дякуємо нашим дорогим майстрам із с.Ішкова Козівського р-ну., за велику працю із вмонтування виготовлених вітражів . Пан Тарас Коваль спільно із своїм братом Євгеном та рідною бригадою майстрів - погодилися  з тим , що роботу виконали із великим задоволенням на славу Пресвятої Богородиці , Зарваницької Матері Божої .Окремі світлини з подій сьогоднішнього дня - обіцяємо подати у найближчому часі . На світлині ми бачимо відважну людину-митця п.Юрія Сенюка .

середу, 23 листопада 2011 р.

Що таке паломництво (проща) та відпуст?


Паломництво - це спільна чи індивідуальна подорож релігійного характеру вірних до святого місця . Паломництво є способом вираження віри в Бога, формою особливої подяки чи просьби, яку вірні виражають через подорож до санктуаріуму .
Паломництво має на меті духовну переміну вірних, пережиття зміни в їхньому житті. Є це „реколекції в дорозі". Це свого роду символ нашого земного життя, віддзеркалення та споглядання його, як паломництва до неба, до зустрічі з Богом, „бо постійного місця не маємо тут, а шукаємо майбутнього" (Євр. 13, 14). Паломництво супроводиться молитвою, постом, милостинею та участю у святих тайнах: Покаяння і Пресвятої Євхаристії. Паломництво відрізняється від пізнавальної екскурсії своєю ціллю. Найперше це духовна праця християн для оновлення серця та вдосконалення душі.
Що таке відпуст?
Відпуст - це форма духовної реабілітації, яку Церква з материнською турботою пропонує своїм дітям, які отримали духовні рани внаслідок власного гріха. Сповідь, під час якої відбувається відпущення гріхів, можна порівняти з медичним втручанням, завдяки якому вдається перемогти хворобу. У цьому таїнстві людина, визнаючи загрожуючу їй небезпеку, отримує від Бога дар зцілення. Проте хвороба завжди залишає якісь сліди. Ті, хто не бере цього до уваги, повинні розуміти, що такий ослаблений духовний імунітет надалі може стати причиною серйозних ускладнень і подальших важких захворювань. Кожен, хто хоче відновити свої духовні сили за допомогою отримання відпусту, повинен чітко виконати певні умови:
1) Він має бути внутрішньо вільний від пристрасті до гріха. Це - найбільш суттєва умова, що передбачає не лише зобов'язання приступити до таїнства сповіді, якщо совість обтяжена гріхом, але і справжню і постійну потребу душі бути вільною від всякого гріха.
2) У нього має бути бажання і намір (інтенція) скористатися даром відпусту - різновиду духовного лікування, яке пропонує Церква.
3) Він повинен виконати добру справу (часто символічну), вказану Церквою, з якою пов'язаний дар відпусту: наприклад, це може бути певна молитва, відвідини певної церкви, паломництво, відвідини хворих або ув'язнених.
Мета відпусту
Християнин, який бажає отримати дар відпусту і виконає поставлені умови, може бути впевнений, що в цьому процесі повного відновлення духовних сил йому допомагає дієва молитва його братів і сестер, які вже знайшли спасіння, і особливо - клопотання Божої Матері і святих. Святі моляться за нього Духу Божому, який є справжньою Скарбницею Церкви. Святий Дух, сходячи на людину, згладжує всі "шрами", що виникли в результаті гріха, і дає нові сили для вірного перебування людини з Господом.
Відпуст - це цілюща благодать Духа Святого, яку людина знаходить при дотриманні певних умов. Отже, метою відпусту є отримання духовної здатності любити Бога всім серцем своїм, всією душею своєю, всіма силами своїми, а ближнього свого - як самого себе... В деяких людей створюється помилкове уявлення про те, що відпуст - це щось формальне, що для її отримання досить виконати деякі умови або зовнішні розпорядження. Але насправді відпуст - це форма справжнього духовного лікування, завдяки якому наша воля прагне до дійсного блага, а наш розум точніше визначає і вибирає справжню істину. Відпуст - це засіб для глибшого духовного навернення, для зміни нашого менталітету, при якому світський спосіб мислення заміщається євангельським.
Щоби отримати відпуст у Зарваниці, потрібно:
1.      Приступити до Св. Тайни Сповіді
2.      Взяти участь у Св. Літургії і прийняти Святе Причастя
3.      Помолитися молитву «Отче наш» і «Богородице Діво» в наміренні Церкви
4.   Внутрішньо, духовно розположити себе згідно загальних умов відпусту

Історія Зарваниці як святого місця


 Історія Зарваниці сягає XІІІ століття, а зокрема 1240 року, коли на Києво-Печерську Лавру напали татари. Вони руйнували місто і також забрали в полон багато монахів, які знаходились у Лаврі. Одному  монахові вдалось втекти із ясиру, і він втікав довгий час кілька місяців. Одного вечора будучи втомленим, знесиленим і маючи на тілі багато ран – цей монах засинає міцним, глибоким сном. Сниться йому Пресвята Богородиця із Ісусом на руках і подає йому край свого омофора і піднімає його з колін. В тій хвилині монах прокидається. Коли він прокинувся вже був ранок. Сонечко сходило. Він побачив з одного боку ліс, а з другого річку, довкола себе багато квітів, спів птахів. Це все його зворушувало, і коли він роздивлявся побачив що там дальше щось блищало. Підійшов ближче – побачив джерело, з якого витікала вода, а над джерелом була ікона така сама яку він бачив у сні. Тоді він підійшо ближче, припав на коліна і почав щиро, гаряче молитись. Після молитви підійшов до джерела, напився води, обмив водою рани які були на тілі і побачив дивну річ – рани почали заживати, гоїтись на його очах. Тоді він зрозумів особливий знак від Бога і отримав світло Святого Духа, що він повинен залишитись тут і далі своє монаше життя продовжувати саме тут. Для ікони він збудував каплицю, а для себе видовбав печеру і там поселився.
Ікона була знана, тому то приходили люди з різними проблемами, потребами, хворобами і за посередництвом Чудотворної ікони, цілющої води було багато різних оздоровлень, вислуханих прохань. В скорому часі найшлися люди, які захотіли жити так як цей монах і повстав монастир, а пізніше повстало і село і назвали його Зарваницею – на честь того що Мати Божа монаха «зарвала» у сні.
Історія свідчить про те, що біля Чудотворного Джерела була дерев’яна церковця і монастир. В часі татарських набігів були зруйновані. До наших днів чудесним способом перетривала Чудотворна ікона Матері Божої, коронація якої відбулась у 1867 році папою Пієм IX і саме тоді Заваниця отримала статус місця відпустового. На даний час ікона знаходяться у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці.
Окрім Чудотворної ікони Матері Божої у Зарваниці була ще одна Чудотворна ікона Розп’яття Ісуса Христа. Початки її сягають XVIII століття. Існує розповідь згідно якої знайшов її у полі чудесним способом житель села Зарваниця Степан Рисан. Історія свідчить про те, що у XVIII столітті більш була почитана ікона Розп’яття Ісуса Христа і Господь Бог доконував більше чудес через її посередництво. Про це свідчать воти, які збереглись частково до сьогоднішнього дня і знаходяться у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці.
В часі Першої світової війни Чудотворна ікона Зарваницької Матері Божої внаслідок воєнних дій була пошкоджена, тому реставрацію її доконав митець Петро Холодний і також зробив копію цієї ікони. Копія чудотворної ікони Матері Божої знаходиться на даний час у бічній каплиці Підземної церкви Собору. В часі Другої світової війни ікону-оригінал переховували монахи студити, а в часі комуністичного режиму зокрема в роках 1948-1989 ікона знаходилась у місцевих людей на перехованні: Павла Деркача та Юлії Монастирської.
Сумним є факт, що в часі Другої світової війни втратила свій слід Чудотворна ікона Розп’яття Ісуса Христа, однак залишились копії які на даний час знаходяться у парафіяльній церкві Пресвятої Тройці.
В часі радянської окупації храм Пресвятої Тройці зачинили для відправ, а зробили з нього зерносховище. Внаслідок чого був зруйнований розпис храму і іконостас. На чудотвонному місці 1960р. більшовики зірвали каплицю, також та територія святого місця була огорожена колючим дротом – там не можна було йти, стежила міліція, арештували, штрафували. Незважаючи на заборони люди збиралися на молитву, навіть підпільно відправлялися Святі Літургії.  У тому ж самому році було об’явлення Пресвятої Богородиці над Чудотворним Джерелом, в часі коли були зібрані люди на молитві. Об’явлення тривало деякий час. Було також багато оздоровлень.
В часі, коли УГКЦ вийшла з підпілля, а саме з 1989-1990-тих років починається відбудова і розбудова Зарваниці як Всеукраїнського і Міжнародного паломницького відпустового центру. У 1989р. повернули ікону на своє давне місце до храму Пресвятої Тройці. 3 благословення архиєрея Михаїла Сабриги отець-митрат Василь Семенюк при активній участі парафіян і семінаристів відбудував у 1991р. капличку біля джерела, відремонтував знищену церкву, спорудив біля неї велику каплицю, у якій відправляються під час відпустів богослужіння, а також було зроблено перший проект Хресної дороги. Починаючи від 1997р. розпочинається комплексне будівництво Марійського Духовного Центру:  двоповерховий Собор, надбрамна церква Благовіщення, ікона з мармуру в центрі майдану з короною, висока дзвіниця, каплички біля джерелі. У 2000р. відбулось посвячення Собору Зарваницької Матері Божої. Кілька років пізніше у 2005р. виріс біля собору готельний комплекс. Купель Святої Анни спорудили у 2009р., а церкву Пресвятої Євхаристії у 2011 році.
Із Зарваницею повязані також імена великих світочів Української Греко-Католицької Церкви. У Заварницю неодноразово приїжджав майбутній патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий, який був у чудесний спосіб оздоровлений. Побував тут і митрополит УГКЦ Андрей Шептицький. У 1930-39 рр. тут жив і працював блаженний єпископ Никита Будка.
Духовний коплекс «Зарваниця» включено до двадцяти найбільших ценрів Європи.

суботу, 19 листопада 2011 р.

Вітаємо з днем народження

20-го листопада свій день народження відзначає наш науковий співпрацівник Лідія Квич , яку щиро вітають о.м.Дмитро-Петро Квич разом із братом о.Миколою з сім'єю - м.Севастополя ; з рідними сестрами Вірою та Веронікою та їхніми сім'ями . Від щирого серця приєдноємося до побажань вашої родини і бажаємо для вас , щасливої та благословенної долі вашого християнського життя . На многії та благії літа!

Мощі св. Антонія Падевського з благословення преосв.владики Василія Семенюка було урочисто перенесено до парафіяльного храму с.Зарваниці

 Сьогоднішнього дня більше тисячі прочан мали можливість прикластися і помолитись перед мощами с.Антонія Падевського, які було привезено до України на прохання блаженішого патріярха Святослава Шевчука. Паломництво було розпочато з одного найбільшого в нашій церкві Марійського Духовного Центру с.Зарваниці . З благословення єпарха Тернопільсько-Зборівського кир Василія Семенюка , мощі св. Антонія Падевського , урочисто було перенесено з собору Зарваницької Божої Матері до парафіяльного храму Пресвятої Трійці , де вони перебували протягом цілого дня суботи , аж до наступного дня святої неділі . Дуже приємно було зауважити те з якою великою набожністю до мощей святого прикладалися наші паломники . О 10.30 було відслужено св. Літургію під час якої всі бажаючі мали змогу приступити до св. Тайни Покаяння і пізніше прийняти Пресвяту Тайну Євхаристії . По завершенні св. Літургії було проведено оздоровчі молитви за всіх недужих , опісля наші прочани мали змогу приступати до поклоніння святим мощам та Чудотворній іконі Зарваницької Матері Божої . Складаємо подяку священикам Зарваницького деканату за їхню поміч в духовній опіці для наших паломників .

понеділок, 14 листопада 2011 р.

Свята тайна Єлеопомазання (Соборування) буде служитися 3 грудня .

На численні прохання наших прочан- уділити св.Тайну Єлеопомазання Соборово у вихідні дні , просимо бути уважними , що ця свята Тайна буде служитися у суботу 3 грудня о 11.00 , як звичайно о 10.00 - св.Літургія по завершені Божественої літргії - буде уділятися св. Тайна Єлеопомазання. Пригадуємо : для того , щоби прийняти цю святу тайну - потрібно приступити до Святої сповіді і прийняти Пресвяту Тайну Євхаристії . Для  виконання цих умов - будуть служити священики . Радіємо з усіма тими , які оздоровилися і сьогодні спішать скласти подяку Господу Богу і Пресвятій Богородиці за отримані ласки .

Мощі св. Антонія Падевського у Зарваниці

                                       
Дорогі браття та сестри!
На запрошення Блаженнішого Святослава Шевчука Глави і Батька нашої Церкви з 18 по 27 листопада 2011 року відбудеться паломництво мощей Святого Антонія Падевського по Єпархіях та Екзархатах України, яке урочисто очолить особисто Ректор Базиліки Святого Антонія у Падові Отець Енцо Пояна (P. Enzo Poiana).
Проща розпочнеться з візиту до Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ. Тому протягом цих двох днів урочистого перебування мощей ласкаво запрошуємо усіх вірних скористати з можливості отримання духовних ласк: Покаяння, Євхаристії та особистої молитви у потребі до Святого.      
Святий Антоній є той який допомагає отримати те що було загублене, чи матеріальне чи духовне, а також допомагає налагодити і різні сімейні справи.

Розпорядок перебування мощей св. Антонія Падевського

19 листопада 2011 року - субота
Марійський Духовний Центр та Парафіяльний храм Пресвятої Тройці у селі Зарваниця
08-00 Урочисте виставлення мощей св. Антонія у Соборі. Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
10-00 Урочисте перенесення мощей св. Антонія до Парафіяльної Церкви Пресвятої Тройці. Свята Літургія, Молитви оздоровлення, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія та Чудотворній іконі Матері Божої
17-00 Вечірня, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
20 листопада 2011 – неділя
Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
м. Тернопіль
9-15 Урочиста зустріч мощей св. Антонія у Катедральному Соборі
10-15 Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
12-30 Свята Літургія, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
17-00 Свята Літургія, Велика Вечірня з Литією, молитва до св. Антонія та поклоніння вірних мощам св. Антонія
20-00 Мощі будуть перевезені до Луцького Екзархату УГКЦ у Катедральний Собор м. Луцьк 

пʼятницю, 11 листопада 2011 р.

Вітаємо з днем ангела нашого дорогого отця Зиновія

Сьогодні в день пам'яті святих мучеників Зиновія та Зиновії, з днем ангела від щирого серця  вітаємо нашого найстаршого священика  парафії с. Зарваниці - о.Зиновія Шимкового . Бажаємо Йому міцного здоров'я та Божого благословення на Многії та благії літа !

вівторок, 8 листопада 2011 р.

Вітаємо нашого дорогого іменинника отця мітрата Дмитра-Петра Квича з днем ангела

Сьогодні на свято вмч. Димитрія Солунського в парафіяльному храмі Пресвятої Трійці с.Зарваниці молилися та вітали митрофорного протоієрея Дмитра-Петра Квича, який  прослужив парохом більше 20-ти років на нашій парафії . На даний час о.Дмитро перебуває на навчанні у Римі, але ми завжди про нього пам'ятаємо у наших молитвах, дякуючи Богові за цю велику душпастирську працю, яку було започатковано у попередніх роках його священичого служіння. Маємо велику надію, що після завершеня його навчання, ми зможемо ще більше почерпнути з отцевених наук та настанов.
Всесвітліший отче мітрате Димитріє - прийміть наші найщиріші вітання від отців духовних, наших парафіян та паломників і вашої дорогої родини! На многії і благії літа!

суботу, 5 листопада 2011 р.

Свідоцтво оздоровлення в Зарваниці через пішу прощу.

Початок цієї сумної історії зі щасливим кінцем сягає далекого 1985 року. Тоді, повертаючись зі службового відрядження автомашиною КАМАЗ, яка належала автоколоні № 2224, по вині водія я став жертвою ДТП. Сталося це приблизно о 2 годині ночі на відрізку дороги Гайсин - Немирів. Водій зустрічного автомобіля допоміг моєму водію визволити мене з понівеченої кабіни нашого КАМАЗу і доставив мене до Гайсинської лікарні.
Віддаю належне тамтешнім медикам, які відразу надали мені кваліфіковану допомогу, але, як чомусь дуже часто трапляється в нашій країні, допустили при цьому незначну, на перший погляд, помилку." При флюорографічному обстеженні явно постраждалого стегна не було охоплено ділянку колінного суглобу, де, порівняно з потрощеним стегном, травма була набагато складніша.
Перенісши витяжку, операцію, післяопераційний період мені наклали гіпс, захопивши при цьому верхню частину тіла і аж до пальців правої ноги. Дякуючи тодішньому моєму директору, який надав службову машину, мене привезли спочатку в Тернопіль, а потім в село до мами, яка доглядала за мною до «повного» одужання.
Якраз в Тернополі під час флюорографії медики виявили пошкодження в колінному суглобі, але було вже пізно приймати якісь хірургічні рішення, так як минуло з часу ДТП більше місяця. Тривало моє лікування більше 7,5 місяців. По закінченні реабілітаційного періоду ведучий травматолог мені сказав, що ходити я зможу максимум до 40 років, а було мені на той час уже 27. Не так багато, як ви розумієте, мені залишалося бути на ногах. Зробивши для себе відповідні висновки, я почав спішити жити: женився, в шлюбі народилося двійко дітей, придбав власне помешкання.
З наближенням сорокарічного віку все частіше в душу закрадався неспокій - що буде далі?! На моє щастя медики і цього разу помилились: нога служила мені до сорока шести років. Підійшла осінь 2004 року і почались нестерпні болі в коліні. Спочатку разом з дружиною ми перепробували багато народних методів, але біль не проходила, а навпаки наростала. Переді мною поставало питання: що робити? Доходило до того, що треба покидати роботу, так як вона зв'язана з постійним рухом. Надія була знову на лікарів. Недалеко від місця моєї роботи знаходиться травмпункт. Одного дня я пішов туди зі своєю проблемою. Зробивши знімок та оглянувши мою ногу, лікар співчутливо промовив: «Будеш жити з цією ногою аж до самої смерті».
Старалась допомогти  мені  і  тодішня  адміністрація  фабрики, виділивши безкоштовну путівку в санаторій «Медобори». Але все було марно. Покращень не було ніяких.
Бачачи мої муки, старший брат Орест порадив мені піти пішки на прощу до Зарваниці. Чесно кажучи, я навіть думки не припускав, що я можу подолати таку відстань, але брат мене запевнив, що все буде добре і я дійду до цього Святого Місця. Заручившись підтримкою своєї дочки Ольги, в липні 2005 року ми вирушили по допомогу до Зарваницької Божої Матері. Так вийшло, що брат не йшов з нами, тому що був в цей час вже в Зарваниці на реколекціях, а зустрів нас біля сільської парафіяльної церкви. Я не можу передати всіх тих почуттів та емоцій, які наповняли мене, коли я, виконуючи паломницьку традицію, обходив 3 рази церкву. Я розумів, що тільки з допомогою вищих сил я переміг біль і щасливо дійшов до того місця, де приходять на допомогу тим, хто найбільше потребує Його милосердя. Хочу сказати, що по дорозі до Зарваниці нога моя так ніби затерпла, я майже її не відчував, вона була наче колода. Вже через кілька днів вона відійшла і я не вірив сам собі: болі в коліні пройшли!
Відтоді кожного року я не можу дочекатись літа, щоб вирушити з подякою до Зарваницької Божої Матері. Долаючи цю неблизьку відстань, я не перестаю дякувати їй за те, що Вона зцілила мене. Я тішуся тим, що я фізично здоровий і можу ходити.
Всеукраїнська Проща 2011 року стала для мене одинадцятою пішою прощею і я вірю в те, що я ще багато разів зможу прийти і приступити до Ікони Зарваницької Божої Матері, складаючи їй свою подяку.

Рудик Микола Володимирович,
житель м. Тернопіль,
народжений в с. Соснів, Теребовлянського району.